Богдан Хмельницький

(бл. 1595 – 1657)

​

​

Богдан (Зиновій-Богдан) Михайлович Хмельницький – видатний державний і політичний діяч, полководець. Походив з родини дрібного православного шляхтича та козачки. Дискусійним залишається питання: до якого герба належали Хмельницькі. За однією версією до герба «Абданк», за іншою – «Сирокомля».

 

Народився Богдан, імовірно, на хуторі Суботів (нині село Чигиринського р-ну Черкаської області), хоч в історичній літературі можна знайти й інші версії з цього приводу. Освіту здобув у школі при одному з київських монастирів та в єзуїтському колегіумі у Львові. На початку військової кар’єри брав участь у Цецорській кампанії проти турків, під час якої у 1620 році потрапив до турецького полону. Після повернення, з 1622 року служив у складі реєстрового козацького війська військовим писарем. У 1630 році брав участь козацькому повстанні, очолюваному Тарасом Федоровичем (Трясилом). 1637 року взяв участь у козацькій раді під Боровицею як військовий писар Війська Запорозького.

 

У 1638-му у складі козацького посольства їздив до польського короля з метою домогтися помʼякшення умов «Ординації Війська Запорозького реєстрового», ухваленої сеймом Речі Посполитої, що суттєво обмежувала права і вольності козаків. У 1646 році брав участь у складі посольства, яке вело переговори з польським королем Владиславом IV. Від середини 1640-х років суттєво загострилися стосунки Богдана Хмельницького з чигиринським старостою Олександром Конєцпольським та підстаростою Данилом Чаплинським.

 

Після того, як Богдан Хмельницький не зумів відстояти свої права та інтереси в суді, не отримавши очікуваної підтримки від короля, він вирушив на Січ з метою підняти повстання. У лютому 1648 року запорожці обрали його гетьманом і надали повноваження вести переговори з представниками Кримського ханства про військово-політичний союз. Весною 1648-го козацька армія, підкріплена татарською кіннотою, завдала нищівної поразки польським військам у Жовтоводській і Корсунській битвах. У вересні 1648-го козаки розгромили польське військо під Пилявцями, а потім взяли в облогу Львів. У грудні 1648-го Богдан Хмельницький урочисто вступив до Києва, де вселенський патріарх Паїсій визнав його «володарем Русі».

 

Особливе значення в діяльності Богдана Хмельницького відіграв Зборівський мирний договір 1649 року, яким було визначено кордони Гетьманщини, кількість реєстрового війська і відносини з Річчю Посполитою.

 

Другою важливою угодою, наслідки якої українці відчувають дотепер, стали «Березневі статті» 1654 року, затвердженні московським царем після переговорів у Переяславі в січні того ж року.

 

Не менш важливим мало стати рішення гетьмана про зміну союзників і вихід з-під московського протекторату, до якого він прийшов після Віленського перемирʼя, підступно укладеного між представниками Московського царства та Речі Посполитої без участі представників Гетьманщини у 1656 році.

 

Передчасна смерть Богдана Хмельницького в серпні 1657 року перекреслила усі плани гетьмана щодо розбудови держави. Значення постаті гетьмана в історії українського народу є величезним, бо саме він ще в середині XVII ст. вперше окреслив терени козацької держави в кордонах близьких до меж сучасної України і заявив про необхідність боротьби за її суверенітет. Помер Богдан Хмельницький у Чигирині, похований, імовірно, у Свято-Іллінській церкві в Суботові.

 

​

Література:

​

1. Брехуненко В. Московська експансія і Переяславська рада 1654 року. К., 2005.

2. Смолій В, Степанков В. Богдан Хмельницький. Соціально-політичний портрет. К., 2009.

3. Федорук Я. Віленський договір 1656 року: Східноєвропейська криза і Україна у середині XVII століття. К., 2011.

4. Чухліб Т. Богдан Хмельницький очима сучасників // Український історичний журнал, 1995, №4, с. 121‒122. Режим доступу: http://resource.history.org.ua/publ/journal_1995_4_121

5. ​

‡