Mazepa.jpg
Masepa_text.jpg
© Copyright
© Copyright

2019, полотно, олія, 100Х75 см

Іван Мазепа

(1639 – 1709)

Іван (Адам) Степанович Мазепа – державний, політичний, військовий діяч, меценат. За однією з версій народився на родинному хуторі Камʼянка (нині с. Мазепинці Білоцерківського р-ну Київської області), за іншою – у Білій Церкві, де служив його батько. 

Навчався в Києво-Могилянському колегіумі та у Варшавській єзуїтській колегії. Службу розпочав покойовим польського короля Яна Казимира. Разом із ним відвідав Париж під час святкування Піренейського миру у 1659 році. На початку 1660-х років, імовірно, мав подорож Європою, під час якої вдосконалював знання латини, навчався інших європейських мов, ознайомився з інженерною та артилерійською справами. У 1663 році повернувся в Україну, одружився і 1669-му вступив на службу до гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка. Здійснював дипломатичні місії до Криму (1673) і до гетьмана Івана Самойловича (1674).

Влітку 1674 року, під час посольства до турецького султана,  його захопили козаки запорозького отамана Івана Сірка. Мазепа переходить на службу до гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича. Службу розпочав військовим товаришем, а з часом дослужився до посади генерального осавула.

У 1687 році після провального Кримського походу та арешту гетьмана Івана Самойловича, Іван Мазепа за згодою московського уряду був демократично обраний гетьманом Лівобережної України. Брав активну участь у війні Московської держави з Туреччиною і Кримом (1687, 1688—1689), у першому періоді Великої Північної війни (до 1708) проти Швеції. У 1700 році став кавалером ордена Св. Андрія, а 1707 року був відзначений гідністю князя Священної Римської імперії. Протягом усього часу гетьманування опікувався церковним будівництвом, мистецтвом, освітою та справами православних поза межами Гетьманату. 

Поступово через постійні втручання московського уряду у внутрішні справи Гетьманщини та наміри провести радикальні реформи війська, Мазепа схилився до відмови від протекторату московської держави. У 1705 році він встановив зв’язки з польським королем Станіславом Лещинським, а згодом зі шведським королем Карлом ХІІ. Таємні переговори завершились у 1708 році попередньою угодою про перехід Гетьманщини під протекторат Швеції та допомогу її королю і війську у боротьбі з Петром І. Однак намагання І. Мазепи виступити в союзі зі Швецією проти московського царя не були підтримані основною масою козацтва, заляканого московською пропагандою. На боці гетьмана залишилася лише певна частина козацької старшини та восьмитисячне військо запорожців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Після поразки шведів під Полтавою 1709 року Мазепа з найближчим оточенням був змушений відступити до турецьких володінь. 

Помер Мазепа у с. Варниці (нині Молдова) поблизу Бендер (нині територія невизнаної ПМР) у ніч на 22 вересня 1709 року і був похований спочатку у Варниці, а потім у березні 1710 року перепохований у монастирі Св. Георгія (Юрія) у місті Галац (нині Румунія).

         Література:

  1. Крупнийцький Б. Гетьман Мазепа та його доба. К., 2003

  2. Ковалевська О. Іван Мазепа у запитаннях та відповідях. К., 2008.

  3. Ковалевська О. Гетьман. Шляхи. К., 2009.

  4. Ковалевська О.  Гетьман. Осмислення. К., 2009.

  5. Ковалевська О. Реконструкція образу Івана Мазепи. Гетьман. Осмислення. К., 2009. С.291-324.

  6. Ковалевська О. Кентржинський Б. Мазепа. К., 2013.

  7. Ковалевська О. Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ ‒ початку ХХІ століття. К., 2013.

  8. Ковалевська О. Таємниці козацьких портретів. К., 2019.

  9. Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. К., 2001.

  10. Сокирко О. Український рубікон. Полтавська битва 27 червня 1709 р. В 2-х чч. К., 2009.

 

MAZEPA_edited.jpg

Портрет Івана Мазепи був створений на основі історичних досліджень Кіма Скалацького «Яким був Мазепа? (до атрибуції портретів І. С. Мазепи)» та «Що знав граф Седергельм?» Ці праці були опубліковані в книзі «Пошуки. Знахідки. Відкриття» (К.: Родовід, 2004). З огляду на те, що після Полтавської битви, портрети Івана Мазепи за наказом Петра І були повністю знищені, автор дослідив зовнішність гетьмана на основі різних джерел (описи французьких дипломатів, козацьких старшин), а також проаналізував усі портрети, що дійшли до нашого часу.

У 2017 році  стався цікавий випадок, пов’язаний із зображенням Мазепи. Доктор історних наук О. Ковалевська разом з командою науковців та криміналістів СБУ створила ймовірне зображення Івана Мазепи, яке в основі співпало з моїм портретом, написаним ще у 2007 році. Ні О. Ковалевська, ні її команда ще не знали про існування мого портрету.