Іван Підкова

(р.н. невід.–1578)

​

Іван Підкова – відомий очільник запорозького козацтва, господар Молдови протягом 1577–1578 років. За легендою, нібито був братом молдавського господаря Івони (Івана Води Лютого), відомого своєю боротьбою за незалежність Молдовського князівства від Османської імперії та вбитого турками 1574 року.

 

Перекази твердять, що Підкова вирізнявся надзвичайною фізичною силою, легко ламав кінські підкови, за що й дістав таке прізвисько. Разом із запорозькими козаками брав участь у сухопутних та морських походах проти Кримського ханства та Османської імперії.

 

На прохання молдавських бояр, невдоволених протурецьки налаштованим господарем Петром Кульгавим, Іван Підкова в 1577 році організував козацький загін із 300 козаків для походу на Ясси з метою зайняти престол. У вирішальній битві на річці Прут козаки на чолі з Підковою розгромили молдавське військо Петра Кульгавого і шеститисячний турецький загін, а 29 листопада 1577 року вступили до столиці князівства – міста Ясси, де його проголосили молдавським господарем.

 

Підкова виграв ще кілька битв проти турецьких військ та сил Петра Кульгавого, але коли Річ Посполита, що була тоді зацікавлена у мирі з Османською імперією, стала чинити тиск на козаків, Іван Підкова навесні 1578 року мусив відступити в Україну. Там його по-зрадницьки арештував брацлавський воєвода князь Збаразький. Івана Підкову привезли до польського короля Стефана Баторія, однак за рішенням вального сейму Речі Посполитої козацького ватажка було страчено. Вирок виконали на одному з головних майданів Львова 16 липня 1578 року. За легендою, Підкова був похований у Каневському монастирі.

 

Іван Підкова ще за життя був популярним серед козаків та селян. Його життя та трагічна смерть привернули до себе увагу не лише українських, а й молдовських, польських, німецьких, італійських літописців та хроністів. Тарас Шевченко створив поему «Іван Підкова» (1839), згадав його й у поемі «Гамалія», планував створити офорт «Страта Підкови у Львові». У 1982 році у Львові за проєктом скульптора Петра Кулика встановили перший памʼятник козакові. Згодом памʼятники також були встановлені у Черкасах та Каневі.

 

Література:

​

1. Грушевський М. Історія України-Руси. Т.7. К., 1995.

2. Лепʼявко С. Українське козацтво у міжнародних відносинах (1561‒1591). Чернігів, 1999.

3. Щербак В. Іван Підкова // Історія України в особах: Литовсько-польська доба. К., 1997.

4. Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. Т.2. К., 1990.

‡